НОВИНИ

16 листопада 2018 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Україна-Польща: за нашу і вашу свободу», приурочена до сторіччя відновлення незалежності українського і польського народів, а також 98-ї річниці укладання Варшавської угоди.
детальніше...

16 листопада 2018 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Україна-Польща: за нашу і вашу свободу», приурочена до сторіччя відновлення незалежності українського і польського народів, а також 98-ї річниці укладання Варшавської угоди.
Організаторами конференції виступили Громадська Організація "Союз Польської Шляхти Житомиршини", Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Польський Інститут у Києві.
Захід відбудеться за підтримки Сенату РП за посередництвом Фундації Допомога полякам на Сході.
У конференції візьмуть участь провідні фахівці з історії українсько-польських стосунків з Польщі та України, зокрема викладачі кафедри історії Центральної та Східної Європи А. О. Руккас та А. Г. Папакін.

Вхід вільний. Початок о 10:00



16 листопада 2018 р. у Ягеллонському університеті (Краків, Польща) відбудеться ХІ міжнародна студентська конференція істориків раннього Нового часу. Дедлайн - 15 жовтня.
детальніше...

22-23 листопада ц.р. у Ягеллонському університеті (Краків, Польща) відбудеться ХІ міжнародна студентська конференція істориків раннього Нового часу. Дедлайн - 15 жовтня.

Додаткова інформація:
www.facebook.com/events/2133031793621378/

заявку для участі (польською мовою) можна знайти тут:
goo.gl/forms/Yv0YvCMhYZtrqU8u2

заявку для участі (англійською мовою) можна знайти тут:
goo.gl/forms/asRMNSLMKmklsJaV2

Харчування учасників конференції: обіди і кава-брейки.
Проживання: існує можливість забезпечити учасників житлом, додаткова інформація у організаторів.
Для участі у конференції потрібен конференційний внесок у розмірі 50 злотих (можна внести під час реєстрації перед відкриттям конференції).

З усіма питаннями просимо звертатися за електронною поштою на адресу: sekcja.nowozytna.knhsuj@gmail.com



16 жовтня 2018 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться науковий семінар на тему: «Націоналізм, ксенофобія і толерантність у Східній Європі: витоки, ідеологія, соціальна структура».
детальніше...

16 жовтня 2018 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться науковий семінар на тему: "Націоналізм, ксенофобія і толерантність у Східній Європі: витоки, ідеологія, соціальна структура". У семінарі візьмуть участь Гуідо Гаусманн, Йозеф Зіссельс, Юрій Шаповал, викладачі та наукові співробітники Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інші історики. Початок о 10:00.



30 травня 2018 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться міжнародна наукова конференція «Виборюючи незалежність», присвячена 100-літтю подій 1918 року.
детальніше...

Міжнародна військово-історична наукова конференція «Виборюючи незалежність», присвячена 100-літтю проголошення / відновлення незалежності країнами Центральної та Східної Європи та створення національних збройних сил

24–25 травня 2018 р. на історичному факультеті відбудеться міжнародна наукова конференція «Виборюючи незалежність», присвячена 100-літтю подій 1918 року. 100 років тому відбулося проголошення (відновлення) незалежності рядом країн Центральної та Східної Європи та був започаткований процес створення національних збройних сил держав регіону.

1918 рік став визначальним для всього Центрально-Східноєвропейського регіону. Завершилася Перша світова війна, розпалися багатоетнічні імперії, і ряд країн регіону здобув власну державність. В Україні в той час тривала революція, що призвела до проголошення незалежності Українською Народною Республікою, утворення Української Держави та відновлення УНР Директорією. 100 років тому проголосили свою незалежність також Литва, Естонія, Польща, Латвія. Одночасно з процесом державотворення відбувалася розбудова збройних сил держав регіону, які одразу стали на захисті державної незалежності.

Військово-історична конференція збере провідних науковців Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України, які досліджують проблеми створення незалежних держав та формування збройних сил країн Центральної та Східної Європи у 1917–1921 рр. Це вже друга військово-історична конференція, що проводиться на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перша конференція, приурочена до 100-річчя початку створення Української армії у 1917 році, відбулася на історичному факультеті 18–19 травня 2017 р. і зібрала дослідників Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі й України. Університет започаткував таким чином традицію щорічних зустрічей науковців з різних країн світу, що мають на меті встановлення наукових і освітніх контактів з країнами центрально-східноєвропейського регіону.

Конференція «Виборюючи незалежність», присвячена 100-літтю проголошення / відновлення незалежності країнами Центральної та Східної Європи та створення національних збройних сил, відбудеться 24–25 травня 2018 р. в Головному (Червоному) корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Початок 24 травня о 10:00.



30 жовтня 2017 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочинається курс лекцій, присвячених історії Естонії. Курс лекцій має на меті дати огляд історії Естонії у ХІХ–ХХ ст.
детальніше...

Курс лекцій з історії Естонії ХІХ–ХХ ст

У вівторок 31 жовтня 2017 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка розпочинається курс лекцій, присвячених історії Естонії. Курс лекцій має на меті дати огляд історії Естонії у ХІХ–ХХ ст. Лекції читатимуть Ігор Копитін, викладач Балтійського коледжу оборони у м. Тарту та д-р Каарел Пійрімяе, старший науковий співробітник Військового музею Естонії. Мова викладання – російська (І. Копитін), англійська (К. Піірімяе).

Розклад лекцій:
1. Вступ. Питання історіографії естонської історії. Огляд історії Естонії з ХІІІ по ХІХ ст. (Ігор Копитін).
2. Епоха національного пробудження ХІХ ст. Особливий остзейських порядок. Аграрні відносини. Дерптський університет і національна інтелігенція. Створення національних культурних товариств. Політика русифікації (Ігор Копитін).
3. Естонія на початку ХХ ст. Національне пробудження в політиці. Революція 1905 р. Естонія і Перша світова війна (Ігор Копитін).
4. Проголошення незалежності і Визвольна війна 1918–1920 рр. (Ігор Копитін).
5. Естонська Республіка в міжвоєнний період (1920–1940). Конституція 1920 р. і особливості естонської парламентської республіки. Внутрішня і зовнішня політика. Березневий переворот 1934 р.( і т.зв. «Епоха Безмовності» (Ігор Копитін).
6. Естонія у Другій світовій війні. Червневий переворот 1940 р. Радянізація Естонії. Депортації та «лісові брати». Естонці на службі трьох держав (Каарел Пійрімяе).
7. Балтійське питання у міжнародній дипломатії. Історія естонської еміграції 1944–1991 рр. (Каарел Пійрімяе).
8. Пізньосталінскій період і час відлиги в Естонський РСР. Сталінський терор і національний опір. Масова колективізація. Показові процеси 1950-х рр. Лаврентій Берія і радянська Прибалтика. Інтелігенція. «Золоті шістдесяті» (Каарел Пійрімяе).
9. Брежнєвський період в історії Естонської РСР. Економічні реформи. Олімпійські ігри 1980 року і масові заворушення. Фінське телебачення, туристи і поширення Західної мас-культури. Естонські дисиденти і КДБ (Каарел Пійрімяе).
10. Відновлення незалежності Естонії. Співоча революція. Реформи 1990-х рр. Вступ до ЄС і НАТО (Каарел Пійрімяе).



18–19 травня 2017 р. на історичному факультеті відбудеться міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю Української армії
детальніше...

Міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-літтю Української Армії

18–19 травня 2017 р. на історичному факультеті відбудеться міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю Української армії. Рівно 100 років тому, 18–21 травня 1917 р., відбулася ключова подія – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який започаткував процес творення Української Армії. На з’їзд зібралося понад 700 делегатів, що представляли майже 1 мільйон військовиків-українців. Вони виступили за «негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі», комплектування Чорноморського флоту виключно українцями, висунули вимогу про запровадження української мови у військах. Для практичної реалізації цих вимог з’їзд утворив при Центральній Раді Український генеральний військовий комітет, який невдовзі очолив Симон Петлюра. Перший день роботи цього Комітету, 22 травня, згодом було визнано святом відродження Української Армії.
У 1917 році Україна вперше у ХХ столітті здобула власну державність. У часи Української революції, 100-річчя якої ми відзначаємо цього року, народжувалося і українське військо – неодмінна і одна з найбільш важливих складових державності. Особливий шлях у своєму розвитку пройшли армії держав Центральної та Східної Європи, Південного Кавказу і Центральної Азії – регіонів, що входили до 1917 р. до складу Російської імперії. Учасники конференції покажуть розвиток армій цих держав з національних військових формувань Першої світової війни до збройних сил незалежних держав у період війн за національну незалежність 1917–1921 рр.
Чимало армій сучасних держав зберігають традиції збройних сил, що виникли у 1917–1921 рр. у період війн за незалежність від Росії та сусідніх держав. За умов інформаційної війни з боку Російської Федерації, яка використовує історичну пам’ять в якості інструменту цієї війни, Збройним Силам України стане в нагоді повернення традицій Української Армії 1917–1921 рр. – армії, що боролася в той час як проти "білої", так і проти "червоної" Росії. На жаль, свою незалежність Україна в ході цієї боротьби втратила. Зараз Україні необхідно вистояти в умовах іноземної агресії, і плекання столітніх традицій Української Армії допоможе підняти морально-психологічний стан сучасних нащадків борців за незалежність України – особовий склад Збройних Сил України.
Конференція має на меті зібрати провідних науковців Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, України, які займаються дослідженням історії збройних сил періоду 1917–1921 рр. та традицій військових формувань того часу в сучасних збройних силах держав Центральної та Східної Європи.
Конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю створення Української Армії, відбудеться 18–19 травня 2017 р. в Головному (Червоному) корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 60.
Початок 18 травня о 10:00.



Вітання ректора з нагоди відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
детальніше...

Вітання ректора з нагоди відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Шановні співробітники, викладачі, науковці, студенти та аспіранти!
Вітаю Вас з Днем пам’яті та примирення та з Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
З Україною пов’язані вирішальні та найзапекліші баталії Другої світової війни, українці воювали в Червоній армії, в партизанських з’єднаннях, в лавах опору європейських країн; у складі канадської, американської, австралійської, британської та інших армій. Слава всім, хто захищав Україну від агресії з боку нацистського Третього рейху!
Серед героїв-фронтовиків співробітники та студенти нашого Університету, це наша гордість і взірець мужності для нового покоління! Ми у невідплатному боргу перед цими людьми і сьогодні хочеться схилити голову перед кожним, хто прискорив цю Перемогу! Довгих Вам років, міцного здоров'я, світлої долі, любові та злагоди у родинах!
Та, на жаль, і зараз немає миру на нашій землі. Пам’ятаючи подвиги предків, зберігаючи традиції і примножуючи їх, Збройні Сили України, Національна гвардія, добровольці, волонтери боронять нашу Вітчизну від ворожих зазіхань! Пам’ятаємо, перемагаємо!

Миру усім нам! Слава Україні!

КОНТАКТИ

01601, Київ, вул.Володимирська, 60, к. 348
Тел. (044) 239-3456, (044) 239-3317
Email:
kafedra339@ukr.net
beyaet@univ.net.ua

Кафедра історії Центральної та Східної Європи

Зважаючи на впровадження на історичному факультеті з 2016–2017 н. р. нової освітньої програми «Східноєвропейські історичні студії» для студентів ОР «Бакалавр», постійна комісія Вченої ради з питань організації навчального процесу розглянула подання вченої ради історичного факультету і запропонувала Вченій раді Університету реорганізувати шляхом об’єднання кафедр історії Росії та історії слов’ян і створити на їх основі кафедру історії Центральної та Східної Європи (за рахунок штатного розпису історичного факультету).
29 червня 2016 р. Вчена рада Університету таке рішення прийняла. Наказ ректора від 30.06.2016 № 573-32 затвердив рішення Вченої Ради Університету.
На сьогодні на кафедрі працюють: 3 доктори історичних наук, професори (В. М. Мордвінцев, В. І. Яровий, І. В. Верба), 6 кандидатів історичних наук, доцентів (О. П. Мельничук, О. В. Ляпіна, С. М. Мотрук, А. О. Руккас, І. В. Малацай, О. С. Антонюк) та асистент, к. і. н. А. Г. Папакін.
Ці викладачі займаються вивченням і викладанням історії Центральної та Східної Європи, найбільшого європейського регіону, регіону надзвичайно різноманітних культурних, історичних і політичних традицій. Тут проживають народи різного етнічного походження, релігійної належності та історичного минулого.
Студенти кафедри вивчають історію Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, балканських держав, країн Балтії, Росії, Білорусі, Молдови, Південного Кавказу. Крім класичної історичної освіти студенти отримають поглибленні знання з етногенезу народів Центральної та Східної Європи, давньої, середньовічної, нової та новітньої історії народів і країн регіону, розвитку культурних процесів, етнонаціональних та міжетнічних процесів.
Цей регіон має величезне значення – саме тут починалися і відбувалися події, що неодноразово змінювали карту світу: велике переселення народів, монгольські та османські завоювання, Перша та Друга світові війни.
Східноєвропейський регіон дав світу безліч відомих вчених і культурних діячів, творців і винахідників, але також не рідко – диктаторів, війни, репресії та геноциди.
Ось чому студенти кафедри крім основної англійської іноземної мови вивчають на вибір одну зі східноєвропейських мов (польську, чеську, сербську, хорватську, болгарську і румунську). Поглиблена мовна практика дозволяє краще оволодіти інформацією з першоджерел, ознайомитися з найновішими науковими розробками з обраної тематики дослідження, навести контакти з науковцями з-за кордону, здобути практику в країнах регіону та, за бажанням, продовжити навчання за кордоном. Контактам з іноземними освітніми установами та окремими науковцями сприяють тривалі зв’язки, які має Київський національний університет імені Тараса Шевченка з університетами Словаччини, Польщі, Болгарії, Сербії, Хорватії, Чорногорії, Македонії, Латвії.

Програма розвитку кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка.