НОВИНИ

18–19 травня 2017 р.. на історичному факультеті відбудеться міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю Української армії
детальніше...

Міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-літтю Української Армії

18–19 травня 2017 р. на історичному факультеті відбудеться міжнародна наукова конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю Української армії. Рівно 100 років тому, 18–21 травня 1917 р., відбулася ключова подія – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який започаткував процес творення Української Армії. На з’їзд зібралося понад 700 делегатів, що представляли майже 1 мільйон військовиків-українців. Вони виступили за «негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі», комплектування Чорноморського флоту виключно українцями, висунули вимогу про запровадження української мови у військах. Для практичної реалізації цих вимог з’їзд утворив при Центральній Раді Український генеральний військовий комітет, який невдовзі очолив Симон Петлюра. Перший день роботи цього Комітету, 22 травня, згодом було визнано святом відродження Української Армії.
У 1917 році Україна вперше у ХХ столітті здобула власну державність. У часи Української революції, 100-річчя якої ми відзначаємо цього року, народжувалося і українське військо – неодмінна і одна з найбільш важливих складових державності. Особливий шлях у своєму розвитку пройшли армії держав Центральної та Східної Європи, Південного Кавказу і Центральної Азії – регіонів, що входили до 1917 р. до складу Російської імперії. Учасники конференції покажуть розвиток армій цих держав з національних військових формувань Першої світової війни до збройних сил незалежних держав у період війн за національну незалежність 1917–1921 рр.
Чимало армій сучасних держав зберігають традиції збройних сил, що виникли у 1917–1921 рр. у період війн за незалежність від Росії та сусідніх держав. За умов інформаційної війни з боку Російської Федерації, яка використовує історичну пам’ять в якості інструменту цієї війни, Збройним Силам України стане в нагоді повернення традицій Української Армії 1917–1921 рр. – армії, що боролася в той час як проти "білої", так і проти "червоної" Росії. На жаль, свою незалежність Україна в ході цієї боротьби втратила. Зараз Україні необхідно вистояти в умовах іноземної агресії, і плекання столітніх традицій Української Армії допоможе підняти морально-психологічний стан сучасних нащадків борців за незалежність України – особовий склад Збройних Сил України.
Конференція має на меті зібрати провідних науковців Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, України, які займаються дослідженням історії збройних сил періоду 1917–1921 рр. та традицій військових формувань того часу в сучасних збройних силах держав Центральної та Східної Європи.
Конференція «За Україну, за її волю», присвячена 100-річчю створення Української Армії, відбудеться 18–19 травня 2017 р. в Головному (Червоному) корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 60.
Початок 18 травня о 10:00.



Вітання ректора з нагоди відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
детальніше...

Вітання ректора з нагоди відзначення Дня пам'яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Шановні співробітники, викладачі, науковці, студенти та аспіранти!
Вітаю Вас з Днем пам’яті та примирення та з Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
З Україною пов’язані вирішальні та найзапекліші баталії Другої світової війни, українці воювали в Червоній армії, в партизанських з’єднаннях, в лавах опору європейських країн; у складі канадської, американської, австралійської, британської та інших армій. Слава всім, хто захищав Україну від агресії з боку нацистського Третього рейху!
Серед героїв-фронтовиків співробітники та студенти нашого Університету, це наша гордість і взірець мужності для нового покоління! Ми у невідплатному боргу перед цими людьми і сьогодні хочеться схилити голову перед кожним, хто прискорив цю Перемогу! Довгих Вам років, міцного здоров'я, світлої долі, любові та злагоди у родинах!
Та, на жаль, і зараз немає миру на нашій землі. Пам’ятаючи подвиги предків, зберігаючи традиції і примножуючи їх, Збройні Сили України, Національна гвардія, добровольці, волонтери боронять нашу Вітчизну від ворожих зазіхань! Пам’ятаємо, перемагаємо!

Миру усім нам! Слава Україні!



21 квітня 2017 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація та обговорення українського перекладу книжки Тімоті Снайдера «Чорна земля»
детальніше...

21 квітня 2017 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася презентація та обговорення українського перекладу книжки Тімоті Снайдера «Чорна земля» – за твердженням видавництва, дослідження, «що вже встигло стати світовим бестселером». Книжка присвячена історії Голокосту, особливий акцент автор робить на територіях, які протягом Другої світової війни перебували під «подвійною окупацією» – СРСР та нацистської Німеччини. У заході взяли участь представники видавництва «Медуза», декан історичного факультету Іван Патриляк, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Андрій Руккас, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва і відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович, а також викладачі, аспіранти та студенти університету.
І. Патриляк, зокрема, відзначив новаторство порівняння Т. Снайдером політики А. Гітлера щодо європейських євреїв із подіями з історії Балкан і колоніальною політикою Німеччини в роки Першої світової війни. І. Патриляк зазначив, що не з усім написаним у книзі можна погодитися, тим не менш, книжка є надзвичайно цікавою, вартою до прочитання і важливою для розуміння важкої теми Голокосту. Він також відзначив неординарність книжки для українського читача. Виступ В. Нахмановича був сповнений полемікою з деякими викладеними Т. Снайдером у «Чорній землі» положеннями, зокрема щодо авторського рецепту попередження подібних трагедій у майбутньому. Проте він також відзначив важливість перекладу видання для українського читача.
А. Руккас під час свого виступу зазначив, що у той час, як серед дослідників Голокосту і досі тривають дискусії між інтенціоналістським і функціоналістським підходами до причин трагедії, Т. Снайдер дозволяє у своїй книзі деяку категоричність і безапеляційність в цих питаннях. Однак, підкреслив А. Руккас, як дослідник він має право на власну думку і цим його книжка також може видатися цікавою українському читачеві. Негативними моментом видання А. Руккас назвав оформлення мап і неуважність автора до викладених у тексті деталей, що псують враження від загалом потрібного видання.
У дискусії після презентації було, зокрема, піднято питання, чи винищення євреїв насправді не було метою Гітлера перед Другою світовою війною, як це стверджується у його попередній праці, «Криваві землі», і які були причини переходу до цієї політики. Модератор заходу Тетяна Пастушенко пояснила позицію Тімоті Снайдера у цьому питанні, нагадавши про наведену ним тезу Ганни Арендт, що не тільки антисемітизм був причиною Голокосту, а також відзначивши, що, на думку автора, "подвійна окупація" деяких територій Східної Європи сприяла здійсненню Голокосту.



Запрошуємо всіх бажаючих на кафедру історії Центральної та Східної Європи!
24 березня 2017 року (п’ятниця) історичний факультет Київського національного університету проводить День відкритих дверей.
детальніше...

Запрошуємо всіх бажаючих на кафедру історії Центральної та Східної Європи!

24 березня 2017 року (п’ятниця) історичний факультет Київського національного університету проводить День відкритих дверей.br>
В програмі заходу, який відбудеться з 12.00 до 18.00, заплановані екскурсії в Музей історії Університету, Музей етнології, Музей археології, Центр усної історії, Центр вивчення історії геноцидів та масових репресій, Кабінет історії мистецтв, Центр підводної археології та приміщення кафедр.

О 14-00 в аудиторії 349 відбудеться зустріч з адміністрацією історичного факультету.

Колектив кафедри історії Центральної та Східної Європи буде радий бачити абітурієнтів, батьків і всіх бажаючих!

Ласкаво просимо!



Шановні абітурієнти, батьки та всі бажаючі!
У п’ятницю, 16 грудня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться День відкритих дверей.
детальніше...

Шановні абітурієнти, батьки та всі бажаючі!

У п’ятницю, 16 грудня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться День відкритих дверей.

В програмі заходу заплановано ознайомлення з навчанням на історичному факультеті, екскурсії до Музею історії Університету, Музею етнології, Музею археології, Центру підводної археології, Центру усної історії, Центру вивчення історії геноцидів та масових репресій, кабінету історії мистецтв та кафедр факультету. Початок о 12-00.

О 14-00 в аудиторії 349 відбудеться зустріч з адміністрацією історичного факультету.

Також на кафедрі історії Центральної та Східної Європи (к. 348) можна буде ознайомитися з освітньою програмою «Східноєвропейські історичні студії» та умовами вступу на історичний факультет.

Ласкаво просимо!



Шановні абітурієнти!
У липні 2017 р. розпочинається приймання документів на освітню програму "Східноєвропейські історичні студії" на 2017/2018 навчальний рік.
детальніше...

Шановні абітурієнти!

У липні 2017 р. розпочинається приймання документів на освітню програму "Східноєвропейські історичні студії" на 2017/2018 навчальний рік.

Східноєвропейський регіон — найбільший європейський регіон. Це регіон надзвичайно різноманітних культурних, історичних і політичних традицій. Тут проживають народи різного етнічного походження, релігійної належності та історичного минулого.

Геополітичне значення регіону для світової історії величезне — саме тут починалися і відбувалися події, що неодноразово змінювали карту світу, такі як велике переселення народів, монгольські чи османські завоювання, Перша та Друга світові війни. Східноєвропейський регіон дав світу безліч відомих вчених і культурних діячів, творів і винаходів, але також нерідко — диктаторів, війни, репресії та геноциди. Яскравою сторінкою історії регіону є падіння соціалістичних режимів, що у післявоєнний період були встановлені у більшості країн Центральної і Південно-Східної Європи. Багато в чому історія держав цього регіону може слугувати прикладом для України у проведенні реформ влади і суспільства. Тому, щоб Україна не стояла осторонь загальних тенденцій розвитку регіону, необхідно знати його історію.

Східноєвропейські студії це: - навчання у найбільш престижному вузі України
- можливість навчання на бюджеті та контракті
- самостійний вибір тем і дисциплін
- поглиблене вивчення іноземних мов
- стажування за кордоном
- співпраця з іноземними університетами
- успішна конкуренція на ринках праці
- можливість працювати в міжнародних організаціях, дипломатичних відомствах
- університетський сертифікат «референт-перекладач».

Ласкаво просимо!



14 грудня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університеті імені Тараса Шевченка відбудеться лекція др. Вітаутаса Йокубаускаса, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології регіону Балтійського моря Клайпедського університету "Система оборони Литви після 1990 р."
детальніше...

14 грудня 2016 р. на історичному факультеті Київського національного університеті імені Тараса Шевченка відбудеться лекція др. Вітаутаса Йокубаускаса, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології регіону Балтійського моря Клайпедського університету "Система оборони Литви після 1990 р." Др. Вітаутас Йокубаускас – литовський військовий історик, автор монографій “The Power of “Small Armies” and Paramilitarism: the Case of Interwar Lithuania” (2014) та “The Will to Resist: Paramilitarism and the Problems of Lithuanian National Security” (2015), також він брав участь у розробці нової військової доктрини Литви 2016 р.

Лекція відбуватиметься в ауд. 349 о 13-00 в "червоному" корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60). Вхід вільний. Кафедра історії Центральної та Східної Європи запрошує усіх бажаючих.



18 листопада 2016 р. в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського відбувся Третій Міжнародний славістичний колоквіум. Захід був присвячений 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Степановича Соханя та до 25-річчя заснування Інституту.
детальніше...

18 листопада 2016 р. в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського відбувся Третій Міжнародний славістичний колоквіум. Захід був присвячений 90-річчю від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Степановича Соханя та до 25-річчя заснування Інституту.

Тематика колоквіуму включала проблеми джерел та джерелознавства слов’янської історії, історіографії та історії слов’янознавства, а також історії та культурі слов’янських країн та народів. Колоквіум зібрав провідних українських фахівців з питань джерелознавства, історичної славістики, історії слов’янських народів Центральної та Східної Європи з інститутів Національної академії наук України, наукових і музейних установ, викладачі й аспіранти з провідних українських навчальних закладів.

У роботі Третього Міжнародного славістичного колоквіуму взяли участь викладачі кафедри історії Центральної та Східної Європи Київського національного університету імені Тараса Шевченка І. Малацай, С. Мотрук, А. Папакін, аспірант кафедри історії Центральної та Східної Європи А. Ганул. В ході колоквіуму було презентовано другий випуск наукового видання "Славістична збірка" (К., 2016). Збірка містить публікації джерел і досліджень, присвячених джерелознавству в галузі слов’янознавства, історіографічні дослідження, матеріали з історії європейського слов’янознавства, актуальним питанням історії та культури слов’янських народів Центральної та Східної Європи. Матеріали 3-го Міжнародного славістичного колоквіуму будуть опубліковані у наступному, 3-му випуску "Славістичної збірки".



КОНТАКТИ

01601, Київ, вул.Володимирська, 60, к. 348
Тел. (044) 239-3456, (044) 239-3317
Email:
kafedra339@ukr.net
beyaet@univ.net.ua


Мордвінцев В’ячеслав Михайлович – доктор історичних наук, професор. В 2000 р. він захистив докторську дисертацію «Церковне – вотчинне господарство та секуляризаційна реформа на Лівобережній Україні у ХVIII ст.». Він є автором понад 150 наукових праць.
детальніше...

Мордвінцев В’ячеслав Михайлович – доктор історичних наук, професор. В 2000 р. він захистив докторську дисертацію «Церковне – вотчинне господарство та секуляризаційна реформа на Лівобережній Україні у ХVIII ст.». Він є автором понад 150 наукових праць. Член Спеціалізованої Вченої Ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій Інституту історії НАН України, заступник голови і член Вченої Ради по захисту докторських і кандидатських дисертацій історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член редколегії ряду наукових видань з історії, історії науки і техніки. Нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла (2006),орденом Преподобного Нестора літописця ІІІ ступеня (2009), Відзнакою Київського національного університету імені Тараса Шевченка ІІІ ступеня (2009); Відмінник освіти України (2007). Подяка Президента України від 27 жовтня 2009 р. «за вагомим особистий внесок у розбудову Української держави та зміцнення її незалежності». Його наукові інтереси зосереджені на таких проблемах: історія Росії ХVII-XVIII ст.; історія Церкви; старообрядницький рух; соціально-економічна історія ХVII-XIХ ст.

Верба Ігор Володимирович – доктор історичних наук, професор. Дослідник української історіографії 1920-1940-х рр., у 2000 р. захистив докторську дисертацію «Олександр Оглоблин та його внесок в українську історіографію 1920-1940-х років»
детальніше...

Верба Ігор Володимирович – доктор історичних наук, професор. Дослідник української історіографії 1920-1940-х рр., у 2000 р. захистив докторську дисертацію «Олександр Оглоблин та його внесок в українську історіографію 1920-1940-х років», з 2004 р. професор, лауреат премії Президента України для молодих учених 1994 р., член Українського історичного товариства та Українського геральдичного товариства, лауреат часопису «Київська Старовина» 1993 р. за кращі публікації. Автор понад 400 праць у тому числі 10 монографій. Є фахівцем з проблем доби Росії ХVІ-ХVІІІ ст., сучасної політики Російської федерації.

Мельничук Олександр Петрович – кандидат історичних наук, доцент. Автор понад 50 публікацій з історії національно-визвольного руху початку ХХ ст., історії політичних партій, історіографії, бібліографістики. Є одним із наукових редакторів журналу «Історія та історіографія в Європі».
Стельмах Сергій Петрович – доктор історичних наук, професор. Його наукові інтереси зосереджені на проблемах історії історичної науки, розвитку теорії і методології історії в України, теоретико-методологічних новаціях в сучасній зарубіжній історіографії.
детальніше...

Стельмах Сергій Петрович – доктор історичних наук, професор. Його наукові інтереси зосереджені на проблемах історії історичної науки, розвитку теорії і методології історії в України, теоретико-методологічних новаціях в сучасній зарубіжній історіографії. Автор понад 150 наукових статей у вітчизняних та зарубіжних виданнях. У лютому – березні 1995 р. за підтримки фонду Voikswagen-Stiftung проходив наукове стажування в Семінарі східноєвропейської історії Університету Кельн. У 1996 і 1998 рр. – лауреат третього і четвертого конкурсу наукових проектів Московського громадського наукового фонду та фонду Форда (США). У жовтні 1998 - квітні 1999 рр. за підтримку фонду Union der deutschen Akademien der Wissenschaften проводив наукові дослідження в Семінарі східноєвропейської історії Університету Кельн. У 2002 р. став стипендіатом німецького фонду DAAD (Університет Галле і Лейпциг). Є головним редактором журналу «Історія та історіографія в Європі».

Яровий Валерій Іванович – доктор історичних наук, професор. З 1988 р. завідувач кафедри історії слов’ян, 1997–1999 рр. заступник проректора з наукової роботи університету. У 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему «Громадськість Західної Європи в русі за мир та роззброєння (друга пол. 70-х – 80-ті рр. ХХ ст.)».
детальніше...

Яровий Валерій Іванович – доктор історичних наук, професор. З 1988 р. завідувач кафедри історії слов’ян, 1997–1999 рр. заступник проректора з наукової роботи університету. У 1991 р. захистив докторську дисертацію на тему «Громадськість Західної Європи в русі за мир та роззброєння (друга пол. 70-х – 80-ті рр. ХХ ст.)». Фахівець з європейської історії нової та новітньої доби, створив в університеті школу істориків-славістів. Наукові праці В. І. Ярового представлені у фондах бібліотек провідних університетів Болгарії, Білорусі, Македонії, Польщі, Сербії, Словаччини, Російської Федерації, Чехії, Чорногорії, Хорватії, Швеції та Швейцарії. Автор понад 250 наукових праць, серед них підручники, монографії, курси лекцій, статті, брошури та навчально-методичні праці.

Антонюк Олексій Сергійович – кандидат історичних наук, доцент. Фахівець з новітньої історії Польщі та суспільно-політичного розвитку країн Центрально-Східної Європи. Викладає нормативний курс «Історія західних та південних слов’ян (нова доба)», «Історія Центральної та Південно-Східної Європи (сучасна доба)», спецкурси з новітньої історії Польщі, національного Відродження слов’янських народів.
Ляпіна Олена Валеріївна – кандидат історичних наук. У 2002 р. захистила кандидатську дисертацію «Історична наука в Київському інституті народної освіти в 1920-1933 роках: напрям і тенденції розвитку».
детальніше...

Ляпіна Олена Валеріївна – кандидат історичних наук. У 2002 р. захистила кандидатську дисертацію «Історична наука в Київському інституті народної освіти в 1920-1933 роках: напрям і тенденції розвитку». З 2004 р. є одним з наукових редакторів журналу «Історія та історіографія в Європі», а також редактором «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». Лауреат Премії імені Тараса Шевченка за цикл наукових праць «Історія Київського університету у 1920-1930-ті рр.» Сфера наукових інтересів: історія Київського університету, історія вищої освіти в першій половині ХХ ст., політика Російської імперії у кавказькому регіоні, історія культури Східної Європи кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.

Малацай Ірина Володимирівна – кандидат історичних наук, доцент. Захистила дисертацію за темою «Словацький національно-політичний рух (60-ті роки ХІХ ст. – 1914 р.)».
детальніше...

Малацай Ірина Володимирівна – кандидат історичних наук, доцент. Захистила дисертацію за темою «Словацький національно-політичний рух (60-ті роки ХІХ ст. – 1914 р.)». Викладає нормативний курс «Історія Центральної та Південно-Східної Європи (нова доба)», курси з історії Словаччини, Угорщини, Румунії, Албанії, династії Габсбургів. Фахівець з нової історії суспільно-політичних та національних рухів Словаччини та ін. країн Центрально-Східної Європи.

Мотрук Світлана Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент. Захистила дисертацію на тему «Молодіжний рух у Чехословаччині (70 – середина 80-х рр.)».
детальніше...

Мотрук Світлана Миколаївна – кандидат історичних наук, доцент. Захистила дисертацію на тему «Молодіжний рух у Чехословаччині (70 – середина 80-х рр.)». Викладає нормативний курс «Історія Центрально-Східної Європи (Середньовіччя та Ранній новий час)», спецкурси з історії християнізації Європи, гуситського руху, Чехії та ін. країн Центрально-Східної Європи. Фахівець з історії Чехії (Чехословаччини), дисидентського руху, української діаспори.

Руккас Андрій Олегович – кандидат історичних наук, доцент. Захистив дисертацію на тему «Польсько-радянський збройний конфлікт на західноукраїнських землях (вересень – жовтень 1939 року». Автор монографії «Разом з Військом Польським: Армія УНР 1920 р.».
детальніше...

Руккас Андрій Олегович – кандидат історичних наук, доцент. Захистив дисертацію на тему «Польсько-радянський збройний конфлікт на західноукраїнських землях (вересень – жовтень 1939 року». Автор монографії «Разом з Військом Польським: Армія УНР 1920 р.». Викладає нормативний курс «Історія Центрально-Східної Європи (новітня доба)». Фахівець з військової історії Польщі, польсько-українського військового співробітництва та української військової еміграції в Польщі у міжвоєнний період. У 2001 р. стажувався в Інституті Кеннана Міжнародного наукового центу ім. Вудро Вільсона (Вашингтон, США). Нагороджений дипломом президії НАН України (1999), має диплом переможця конкурсу наук. робіт, присвячених історії польсько-українських взаємин (1999). Член наглядової ради Товариства випускників Інституту Кеннана в Україні.

Папакін Артем Георгійович – кандидат історичних наук, асистент. У 2003 р. закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у 2007 р. – аспірантуру по кафедрі історії слов’ян.
детальніше...

Папакін Артем Георгійович – кандидат історичних наук, асистент. У 2003 р. закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у 2007 р. – аспірантуру по кафедрі історії слов’ян. Викладає нормативні курси «Історія Центрально-Східної Європи (Середньовіччя та Ранній новий час)», «Давня історія Центральної та Південно-Східної Європи», курси з історії Польщі, українсько-польських стосунків та військової історії. До кола наукових зацікавлень входять іноземні військові формування на території України, військова історія Польщі, українсько-польські стосунки у ХХ ст., уніформологія, зброєзнавство. Стажувався за урядовою програмою Республіки Польща для молодих науковців при Варшавському університеті (2003–2004).